Велика технічна енциклопедія (рос. Большая техническая энциклопедия)
Серія книг, що складається з 26 томів, випущених в період з 1927 по 1934 рік. У 1935 році, був закінчений додатковий том, та у 1936 був підписаний до друку. Енциклопедія підсумовує і узагальнює всю колосальну масу технічних знань на той час. Включає в себе всі галузі науки і техніки. У фундаментальних досі актуальна і в наш час, і звичайно є суспільним надбанням. Є унікальним виданням часів СРСР (до складу якого входила Україна). Україномовної версії не існувало.
Технічна енциклопедія видавалась в 1927—1934 роках видавництвом «Акционерное Общество Советская энциклопедия» (Москва), пізніше стало Державним Словниково-енциклопедичним видавництвом «Советская Энциклопедия». Головний редактор Л. К. Мартенс.
1-й том вийшов 1 січня 1928 р. Разом з Енциклопедією випускався «Справочник Физических Химических и Технологических величин вышедший в 8-ти томах». Перший том довідника вийшов в 1927 році.
26 томів, близько 6000 статей, близько 5000 ілюстрацій. В 1936—1938 рр. були випущені додаткові том і предметний покажчик.
Початковий тираж: 21000 — 1 січня 1928 р. Додатковий тираж (першого тому) 10000 екз. вийшов 15 листопада 1929 р. Останній 26 том був віддрукований тиражем 30500 екз.
Додатковий том має 1360 ілюстрацій та 6 вкладок до статей. Він був віддрукований початковим тиражем 26300 екз.
Ця Технічна енциклопедія — єдине такого великого обсягу видання російською мовою в колишньому СРСР.
Перелік томів
Нумерація і зміст матеріалів в томах:
№ Том Назва Рік видання
- 1 А — Аэродинамика 1928
- 2 Аэродинамика — Бумажное производство. 1928
- 3 Бумажный брак — Водорода перекись. 1928
- 4 Водородные ионы — Газовые двигатели.
- 5 Газовые ткани — Графическая статика. 1929
- 6 Графические методы — Доменная печь.
- 7 Доменное производство — Жидкий воздух. 1929
- 8 Жидкий уголь — Изоляционные электротехнические материалы.
- 9 Изомерия — Катапульта.
- 10 Кататермометр — Копалы.
- 11 Копёр — Леса и подмости.
- 12 Леса сорта — Метиловый алкоголь. 1932
- 13 Метиловый фиолетовый — Мышьяк.
- 14 Мышьяка соединения — Оливин.
- 15 Оливковое дерево — Патентное право
- 16 Патока — Подвижные мосты
- 17 Подводные лодки — Производство овощей
- 18 Прокатка — Размотка пряжи
- 19 Разработка полезных ископаемых — Ряжи
- 20 Сады-города — Сита 1933
- 21 Ситовейка — Стеариновая кислота 1933
- 22 Стеариновое производство — Теплопередача 1934
- 23 Теплопроводность — Труба 1934
- 24 Труболитейное дело — Фильтры
- 25 Фитопатология — Шарнирные направляющие механизмы
- 26 Шаровые и трубные мельницы — Ящичное производство
Додатковий том
- 27 Авиационные двигатели — Яркость 1936
Знайди Скарби Минулого в Нашому Книжковому Магазині Модниця
Ласкаво просимо до "Букініст Модниця" - вашого вірного провідника в світі старовинних та унікальних творів літератури. Ми пишаємося тим, що пропонуємо широкий асортимент б/в літератури, старих книжок, енциклопедій, поетичних збірок та листівок - справжніх скарбів минулого.
Кожна книга, кожен аркуш - це кусочок історії, який чекає на свого нового читача. У нашому магазині Modnitsa ви зможете знайти не тільки книгу, а й шлях до минулого.
Завітайте до нас сьогодні та відкрийте для себе скарбницю літературних відкриттів.
Мартенс Л.К.
Людвіг Карлович Мартенс (Ludwig Christian Alexander Karl Martens) — радянський дипломат та інженер.
Людвіг Мартенс народився 1 січня 1875 року в Бахмуті Катеринославської губернії на півдні Російської імперії (нинішня Україна). Батько Людвіга, промисловець німецького походження на ім'я Карл Густав Адольф Мартенс, був власником металургійного заводу в Курську, Росія. У сім’ї було п’ятеро синів і дві дочки. Двоє з них, Людвіг і Ольга, стали професійними революціонерами.
У 1893 році Мартенс закінчив Курське реальне училище і вступив до Санкт-Петербурзького державного технологічного інституту, який закінчив і став інженером-механіком.
Вільно володів англійською, німецькою, французькою та російською мовами.
Мартенс був членом Вищої ради народного господарства і головою «Головметалу» (державної організації, що об’єднує всі металургійні підприємства радянської Росії). На цій посаді Мартенс розпочав роботи з розробки Курської магнітної аномалії, найбільшого родовища залізної руди в Росії.
У 1924−26 роках Мартенс працював першим головою Комітету з винахідництва Вищої ради народного господарства (Комітет по делам Изобретений; радянський аналог Західного патентного відомства). У 1925 році він опублікував монографію «Про вібрацію поршневих двигунів».
У 1926−1936 роках Мартенс працював керівником Науково-дослідницького інституту дизелебудування в Ленінграді. Він був автором дизеля Н-2 (також відомого як двигун Мартенса), призначеного як авіаційний двигун. Новим елементом дизеля було те, що 12-циліндровий поршневий двигун наддувався 6-циліндровим поршневим повітряним компресором. Дизель був випробуваний у 1932 році.
У 1927−41 роках був головним редактором Технічної енциклопедії. В 1927—1941 також головний редактор «Технічної енциклопедії».
