Знайди Скарби Минулого в Нашому Книжковому Магазині Модниця
Ласкаво просимо до "Букініст Модниця" - вашого вірного провідника в світі старовинних та унікальних творів літератури. Ми пишаємося тим, що пропонуємо широкий асортимент б/в літератури, старих книжок, енциклопедій, поетичних збірок та листівок - справжніх скарбів минулого.
Кожна книга, кожен аркуш - це кусочок історії, який чекає на свого нового читача. У нашому магазині Modnitsa ви зможете знайти не тільки книгу, а й шлях до минулого.
Завітайте до нас сьогодні та відкрийте для себе скарбницю літературних відкриттів.
Бальмонт К.Д.
Костянтин Дмитрович Бальмонт — російський поет.
Книги «Збірник віршів» (1890), «Під північним небом» (1894) навіяні пізньою народницькою поезією, сповнені гуманізму, громадянської скорботи, самозречення. Збірки «Палаючі будинки» (1900), «Будемо як сонце» (1902), «Тільки любов» (1903) свідчили про утвердження Бальмонта на позиціях символізму, декадентського індивідуалізму.
Поезія Бальмонта набула рис занепадницького характеру (збірки «Літургія краси», 1905; «Злі чари», 1906; «Жар-птиця», 1907). У збірках «Заграва зір» (1912), «Білий зодчий» (1914), «Сонети сонця, меду й місяця» (1917) переважає імпресіоністська лірика.
Найкращі вірші Бальмонта відзначаються музичністю і вишуканим внутрішнім римуванням. До збірок «Гірські вершини» (1904), «Білі зірниці» (1908), «Морське світіння» (1910) увійшли і статті про літературу.
Бальмонту належить перший повний російський переклад поеми «Витязь в тигровій шкурі» Шота Руставелі (1910) та віршований переклад «Слова о полку Ігоревім» (1930). Вірш «Коваль» у перекладі Г. Супруненко (1908) вміщено в альманахах «Терновий вінок» та «Українська муза». Вірш «Слов'янське древо» переклав Р. Лубківський. Переспіви з Бальмонта є у Дмитра Загула (вірші «В столиці», «Скандинавська пісня», «Човен утоми» тощо, 1908).
Про К.Бальмонта — «Паганіні російського вірша», М.Цвєтаєва говорила: «Оволодівши 16-ма (здається) мовами, він говорив і писав особливою 17-ю мовою — бальмонтівською». Для К.Бальмонта поезія жила насамперед в звучанні слів. Його естетичним гаслом було Верленівське: «De la musique avant toute chose» — «Музика понад усе».
