Переклади українською
- Михаїл Булгаков. Майстер і Марґарита . Переклад з російської: Микола Білорус; передмова: Н. П. Євстаф'єва; художник: Б. П. Бублик, С. І. Правдюк. Харків: Фоліо, 2005. 415 с. ISBN 966-03-2965-2 (Бібліотека світової літератури)
- (перевидання) Михаїл Булгаков Майстер і Марґарита. Переклад з російської: Микола Білорус; передмова і примітки: Н. П. Євстаф'єва. Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України. Харків: Фоліо, 2006. 416 с. ISBN 966-03-3336-6 (Бібліотека світової літератури)
- (перевидання) Михаїл Булгаков Майстер і Марґарита. Переклад з російської: Микола Білорус. Харків: Фоліо, 2017. 416 с. ISBN 978-966-03-7773-8 (Шкільна бібліотека української та світової літератури)
- (перевидання) Михаїл Булгаков Майстер і Марґарита. Переклад з російської: Микола Білорус. Харків: Фоліо, 2017. 416 с. ISBN 978-966-03-7772-1 (Бібліотека світової літератури)
- Михаїл Булгаков. Майстер і Маргарита. На українську переклав, упроводом та коментарями спорядив Юрій Некрутенко. Львів: Кальварія, 2006. — 432 с. — ISBN 966-663-198-9
- (перевидання) Михаїл Булгаков. Майстер і Маргарита. Роман українською в правописі 1928 року та Екзегеза — кодекс фактографічних коментарів з ілюстраціями. Юрій Некрутенко. — Київ: видавництво Агенції MSBrand Corporation, 2008. 528 сторінок. ISBN 978-966-663-256-5. (Літературно-наукове видання)
- Михаїл Булгаков. Собаче серце . Переклад з російської: Світлана Андрющенко. Київ: Форс (ЕКСМО Україна), 2017. 128 стор. ISBN 978-617-7347-49-0 (Серія «Читака»)
- Михайло Булгаков. Був травень (укр.)
- Михайло Булгаков. Єгипетська мумія (укр.)
- Михайло Булгаков. Київ-місто (укр.)
- Михайло Булгаков. Походеньки Чичикова (укр.)
- Михайло Булгаков. Псалом (укр.)
- Михайло Булгаков. Прийдешні перспективи (укр.)
- Михайло Булгаков. Свято з сифілісом (укр.)
- Михайло Булгаков. У кав'ярні (укр.)
Знайди Скарби Минулого в Нашому Книжковому Магазині Модниця
Ласкаво просимо до "Букініст Модниця" - вашого вірного провідника в світі старовинних та унікальних творів літератури. Ми пишаємося тим, що пропонуємо широкий асортимент б/в літератури, старих книжок, енциклопедій, поетичних збірок та листівок - справжніх скарбів минулого.
Кожна книга, кожен аркуш - це кусочок історії, який чекає на свого нового читача. У нашому магазині Modnitsa ви зможете знайти не тільки книгу, а й шлях до минулого.
Завітайте до нас сьогодні та відкрийте для себе скарбницю літературних відкриттів.
Булгаков М.О.
Михайло Опанасович Булгаков (рос. Михаил Афанасьевич Булгаков; 3 (15) травня 1891, Київ, Російська імперія — 10 березня 1940, Москва, РРФСР, СРСР) — російський письменник, драматург, лібретист, театральний режисер, актор і лікар. Автор романів та п'єс. Член Всеросійського союзу письменників (1923–1929) та спілки письменників СРСР (1934–1940). Серед найвизначніших творів Булгакова: «Майстер і Маргарита», «Собаче серце», «Біла гвардія», «Іван Васильович» основа фільму «Іван Васильович змінює професію»).
У своїй творчості Булгаков неодноразово зображав автобіографічні елементи. Зокрема, свою матір, Варвару Михайлівну, Михайло Опанасович зобразив у романі „Белая гвардия“. Будинок, де жили Булгакови, на Андріївському узвозі № 13, він описав у романі «Дни Турбиных». Деякі літературознавці зазначають, що Булгаков, коли писав роман „Майстер і Маргарита“, образ Воланда узяв з ролі Мефістофеля у виконанні Федора Шаляпіна, виступи якого він бачив у київських театрах. А образом Маргарити стала третя дружина письменника — Олена Сергіївна.
Період, коли майбутній письменник займався медициною, він описав в образах персонажу повісті Фатальні яйця, професора Пєрсікова та Пилипа Пилиповича у повісті „Собачье сердце“.[8] Вже у період роботи у „російській глубинці“, у Вязьмі, де він працював завідувачем інфекційного та венерологічного відділення міської земської лікарні, Булгаков зобразив свого персонажа у циклі оповідань „Записки юного врача“. Головний герой був протеже самого Михайла Опанасовича — чесного лікаря, який рятував хворих у безнадійних ситуаціях.
Після переїзду у Москву Булгакови зблизилися зі знайомими Земських — Вірою Федорівною й Іваном Павловичем Крєшковим. Останні мешкали на Патріарших прудах[en], на вулиці Малій Бронній, № 32, де разом із родиною Булгакових проводили спіритичні сеанси.
Вважають, що у деяких своїх „містичних“ творах Михайло Булгаков використовував, як літературні джерела: оперу „Фауст“, написану Шарлем Ґуно, містичну прозу Олексія Толстого, а також філософську прозу Анатоля Франса. Булгаков також і сам стверджував, що орієнтувався на творчість Герберта Веллса. Фантастичні ідеї останнього він використав у повістях „Роковые яйца“ та „Собачье сердце“, а також у п'єсі «Адам и Ева». Письменник також використовував образи творчості Жюля Верна, Редьярда Кіплінга, Андрія Бєлого, Йоганна Вольфганга фон Гете, Федіра Достоєвського та Чарльза Метьюріна. Можливо, найбільше значення у літературі Булгакова відіграв Микола Гоголь.
