Догляд за кімнатними рослинами. Практичні поради любителям квітів - Воронцов В.В. 2002 Скарби сарматських вождів та стародавні міста Поволжя - Булатова Н.М., Дворніченко В.В., інш 1989 Твори в 2 томах - Ярослав Гашек 1983
Знайди Скарби Минулого в Нашому Книжковому Магазині Модниця
Ласкаво просимо до "Букініст Модниця" - вашого вірного провідника в світі старовинних та унікальних творів літератури. Ми пишаємося тим, що пропонуємо широкий асортимент б/в літератури, старих книжок, енциклопедій, поетичних збірок та листівок - справжніх скарбів минулого.
Кожна книга, кожен аркуш - це кусочок історії, який чекає на свого нового читача. У нашому магазині Modnitsa ви зможете знайти не тільки книгу, а й шлях до минулого.
Завітайте до нас сьогодні та відкрийте для себе скарбницю літературних відкриттів.
Друце Й.П.
Іон (Йон) Пантелійович Друце — радянський і молдавський письменник і драматург.
Публікується з 1950 року. Закінчив Вищі літературні курси літературної інституту ім. А. М. Горького (+1957). Писав спочатку молдавською, а з 1960 також і російською мовою. Придбав всесоюзну популярність після публікації в російській перекладі повісті «Листя смутку» (1957, інша назва «Георге, вдовин син»). У 1968 році під тиском постійної критики з боку ЦК КП Молдавської РСР переселився в Москву.
Перші твори Друце були опубліковані на початку 1950-х років. У світ виходять збірники його оповідань, повісті «Листя смутку» («Frunze de dor»), «Набрання розуму розуму», «Останній місяць осені» («Ultima lună de toamnă»), «Хліб любов і мужність», «Повернення на круги своя», «Недовгий вік зеленого аркуша», романи «Запах стиглої айви» («Mirosul gutuiei coapte»), «Тягар нашої доброти» («Povara bunătăţii noastre»), «Самотність пастиря» та інші твори.
У 1967 році за п'єсу «Каса Маре», повість «Останній місяць осені» і роман «Степові балади» (1-у частину дилогії «Тягар нашої доброти») він отримав державну премію МРСР. У 1987 році Іон Друце був одноголосно обраний почесним президентом Спілки письменників Молдови (в 1998 заявив про вихід з Союзу).
Є почесним членом Румунської Академії і членом Академії Наук Республіки Молдова. Голова товариства Св. Апостола Павла («Будинки Апостола Павла»).
У 1990-ті роки звертається до релігійної теми, черпаючи сюжети і смисли в євангельській епосі і створюючи образи Ісуса Христа і апостола Павла. Це, за оцінкою критики, продуктивний «творчий і духовний контакт зі Священною книгою» (Євген Єрмолін).
