Повернення з зірок - Лем С. 1965

«Повернення з зірок» — новий фантастичний роман польського письменника Станіслава Лема, якого радянський читач добре знає і любить.

Майбутнє людства — тема всіх творів Лема, тема, яка однаково хвилює і письменника, і читача.

Для нового роману, як і для всіх його попередніх творів, характерна віра в розум людини, в її сили, в її творчі можливості.

Герой цієї книги Брег Халь, повертається на Землю з зоряної подорожі. У космічному кораблі інший вимір часу, ніж на Землі. І десять літ, проведених в польоті, дорівнюють 127 рокам, що пройшли за цей час на Землі.

Що ж застає на Землі Брег Халь через 127 років?

Мир у всьому світі, мир, що необхідний людині як життя, як повітря. І тільки в цих умовах, в умовах сталого миру, людство спромоглося досягти дуже високого розвитку науки, техніки. Все, що людині справді потрібно, вона отримує без грошей, платить вона тільки за свої примхи — за придбання якихось старовинних речей тощо. Чудові міста, величезні і красиві, автомати, які виконують всю важку і нецікаву роботу, техніка, що звільняє людину від усяких турбот і думок про найпростіше, життєво необхідне і зберігає час та можливість для творчості. Здавалося б, ідеальні, золоті часи врешті прийшли на Землю…

Але письменник поступово переконує нас, що це далеко не так. Насправді герой почуває себе на цій Землі зовсім чужим, його охоплює якась тривога і невдоволення. Він колись залишив Землю, на якій буяли всі людські почуття і пристрасті.

А тепер на Землі все спокійно і тихо, надто спокійно і тихо…

Як прийшли люди до такого стану?

Згодом Брег Халь дізнається про це. Виявляється, що через… щеплення.

Процес цей звався «бетризацією».

І ось, провівши через неї все населення Землі, людство досягло миру, достатку і спокою. Так, спокою, який позбавляє людину творчих поривів і творчого горіння, відвертає її від пошуків нового, не дає їй рискувати…

Спокій стає її найвищим надбанням. І в той же час людина, яка вже вважає його своїм природним станом, нездатна до боротьби.

Суспільство, що знаходиться в стані такого спокою, не розвивається.