Скорняков Л.А.

Лев Анатолійович Скорняков (14 лютого 1924 - 26 травня 1989) - радянський математик-алгебраїст, доктор фізико-математичних наук (1958), професор (1960).

У 1941 закінчив середню школу і після початку Великої Вітчизняної війни працював на будівництві оборонних споруд у Смоленську. Восени 1941 року вступив на механіко-математичний факультет МДУ, в 1943 мобілізований до лав РСЧА. Як рядовий артилерист воював на Ленінградському фронті, в березні того ж року в бою при селищі Красний Бір був поранений, внаслідок чого втратив ліву руку.

Після демобілізації з інвалідності продовжив заняття у МДУ. Одночасно з навчанням в університеті викладав математику у Військовій академії бронетанкових та механізованих військ, а також у школі робітничої молоді. У 1947 по закінченні навчання вступив до аспірантури, в 1950 захистив кандидатську дисертацію на тему «Альтернативні тіла та альтернативні площини». З 1950 до 1952 року працював у Карело-Фінському державному університеті, з 1952 року — в Московському вищому технічному училищі, і з того ж року почав працювати на кафедрі вищої алгебри МДУ за сумісництвом, де з 1954 року стає штатним співробітником кафедри. У 1958 році захистив докторську дисертацію на тему «Деякі питання теорії тіл та теорії проективних площин». З 1960 року і до кінця життя працював професором кафедри вищої алгебри МДУ.

Основні публікації:

• «Дедекіндові структури з доповненнями та регулярні кільця» (1961);
• «Лекції з алгебри» (1963);
• «Абелєві групи та модулі» (співавт., 1969);
• "Елементи теорії структур" (1970);
• "Елементи алгебри" (1980);
• "Елементи загальної алгебри" (1983).

Був головним редактором довідкового двотомника «Загальна алгебра», що вийшов у 1990—1991 роках, став одним з найбільш об'ємних збірників результатів із сучасної алгебри.